49000, г. Днепр, ул. Староказацкая, 30, офис 2

image

На експертне почеркознавче дослідження не поширюється вимога щодо необхідності його проведення виключно державними спеціалізованими установами. Такий висновок зробив ВС в постанові №526/2465/16-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

На експертне почеркознавче дослідження не поширюється вимога щодо необхідності його проведення виключно державними спеціалізованими установами. Такий висновок зробив ВС в постанові №526/2465/16-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

17 жовтня 2018 року                      м.Київ                               №526/2465/16-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — СТРІЛЬЧУКА В.А.
суддів: КУЗНЄЦОВА В.О., ОЛІЙНИК А.С., СТУПАК О.В., УСИКА Г.І. (суддя-доповідач),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 3 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 20.02.2017 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 3.04.2017,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Особа 1 та Особа 2звернулися з позовом до Березоволуцької територіальної громади Гадяцького району, Особи 3 про визнання права власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу дійсним.

На обґрунтування позовних вимог зазначали, що Особа 3 після смерті батька прийняв спадщину на житловий будинок за Адресою 1. У квітні 2004 року вони вирішили придбати зазначений будинок, погодили з Особою 3 всі істотні умови договору купівлі-продажу, сплатили його вартість у розмірі 3000,00 грн. і домовилися нотаріально посвідчити його після отримання Особою 3 свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується відповідною розпискою. Право власності Особи 3 на спірний житловий будинок було зареєстровано у 2016 році, проте він відмовляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Посилаючись на наведене та з урахуванням того, що вони з 2004 року фактично проживають у спірному житловому будинку, просили визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку за Адресою 1, укладений 25.05.2004 між Особою 1 та Особою 3, та визнати за ними право спільної сумісної власності на зазначений житловий будинок.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 20.02.2017 у задоволенні позову Особи 1 та Особи 2 відмовлено.

Відмовлено Особі 3 у стягненні з Особи 1 та Особи 2 витрат, пов’язаних із проведенням експертного дослідження у розмірі 6000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторонами не дотримано вимоги щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку та його державної реєстрації, право власності на спірне нерухоме майно до позивачів не перейшло, висновком експертного дослідження встановлено, що підпис на розписці від імені Особи 3 виконано не ним, а тому позовні вимоги є необґрунтованими. Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача Особи 3 про стягнення з позивачів на його користь витрат за проведення експертного почеркознавчого дослідження, суд виходив з того, що ст.79 ЦПК 2004 року передбачено вичерпний перелік витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, до якого не входять витрати на проведення експертних досліджень за ініціативою сторони.

Ухвалою АСПО від 3.04.2017 апеляційну скаргу Особи 3 відхилено, рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 20.02.2017 залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що, відмовляючи в задоволенні заяви Особи 3 про стягнення на його користь витрат, пов’язаних з проведенням експертного дослідження, суд першої інстанції правильно виходив з того, що до судових витрат відносяться та підлягають компенсації витрати на проведення судових експертиз, а компенсація витрат на проведення експертних досліджень, виконаних поза межами розгляду справи, не передбачена.

У травні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Особи 3, в якій заявник просив скасувати рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 20.02.2017 та ухвалу АСПО від 3.04.2017 в частині відмови в задоволенні вимог Особи 3 та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про невіднесення витрат на оплату експертного дослідження, проведеного на його замовлення, до судових витрат. Докази понесених ним витрат на проведення експертного дослідження містяться в матеріалах справи, висновок експертного почеркознавчого дослідження було прийнято та оцінено судом першої інстанції як належний та допустимий доказ, а тому вважав, що за наслідками розгляду справи понесені ним витрати повинні бути стягнуті з позивачів.

Відзив на касаційну скаргу Особи 3 не подано.

<…> Ураховуючи, що касаційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в частині вирішення позовних вимог Особи 1, Особи 2 до Березоволуцької територіальної громади Гадяцького району, Особи 3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок, справа в цій частині відповідно до ч.1 ст.400 ЦПК в касаційному порядку не переглядається.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, в межах доводів касаційної скарги, ВС у складі колегії суддів першої судової палати КЦС дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 1.02.2017 відповідач Особа 3 звернувся до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи висновку експертного дослідження №*, проведеного ТОВ «Судова незалежна експертиза України» за заявою Особи 3 від 10.01.2017.

Згідно з договором про проведення дослідження спеціаліста від 10.01.2017 №* Особа 3 як замовник і ТОВ як виконавець дослідження узгодили, що вартість послуг за цим договором становить 6000,00 грн., які сплачені ним повністю, що підтверджується довідкою від 13.01.2017, виданою товариством. Відмовляючи у задоволенні клопотання Особи 3про стягнення на його користь понесених ним витрат на проведення експертного почеркознавчого дослідження, суди попередніх інстанцій виходили з того, що витрати, понесені за проведення експертних досліджень, виконаних за ініціативою сторони поза межами розгляду справи, не входять до переліку судових витрат, визначеного ч.2 ст.79 ЦПК 2004 року, а отже, відшкодуванню не підлягають.

Колегія суддів першої судової палати КЦС у складі ВС не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Частиною 1 ст.79 ЦПК 2004 року визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи. При цьому наведений у ч.3 зазначеної норми перелік витрат, пов’язаних з розглядом справи, не є вичерпним.

Наданий заявником висновок експертного почеркознавчого дослідження суд першої інстанції визнав належним та допустимим доказом у справі, тобто таким, що містить інформацію щодо предмета доказування, та таким, що підтверджує обставини справи, які, за законом, мають бути підтверджені лише певними засобами доказування і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Правові, організаційні та фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя визначені законом «Про судову експертизу».

Поняття «судова експертиза» визначене в ст.1 закону «Про судову експертизу» (в редакції, що була чинною на час проведення експертизи). Зокрема, судовою експертизою є дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до чч.1 та 3 ст.7 закону «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність провадять державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Виключно державними спеціалізованими установами проводиться судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Таким чином, на замовлене заявником експертне почеркознавче дослідження не поширюється вимога щодо необхідності його проведення виключно державними спеціалізованими установами.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності в порядку, передбаченому цим законом (ч.3 ст.10 закону «Про судову експертизу»).

Судом апеляційної інстанції установлено, що експерт, яка виконувала висновок експертного почеркознавчого дослідження, має атестацію як судовий експерт на проведення почеркознавчої експертизи в складі Київського НДІ судових експертиз, що підтверджується відомостями з реєстру атестованих судових експертів, а тому висновок суду про те, що вимоги Особи 3 про відшкодування витрат на експертне дослідження, не підлягають задоволенню, оскільки воно було виконано юридичною особою, яка не належить до науково-дослідних установ Мін’юсту, є помилковим.

Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили Особі 3 в задоволенні його клопотання про стягнення з позивачів понесених ним витрат за проведення експертного почеркознавчого дослідження.

Згідно з ч.4 ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Особи 3 про відшкодування понесених ним витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 6000 грн., касаційний суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення судів у цій частині та ухвалення нового рішення про задоволення клопотання заявника.

Керуючись стст.400, 409, 412, 415, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 3 задовольнити.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 20.02.2017 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 3.04.2017 в частині відмови у задоволенні клопотання Особи 3 про стягнення із Особи 1, Особи 2 на його користь понесених витрат на проведення експертного дослідження скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Особи 1, Особи 2 на користь Особи 3витрати, пов’язані з проведенням експертного дослідження, у рівних частинах по 3000,00 грн. з кожного.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. 

Джерело:                                             zib.com.ua                                                                  23.01.2019

Зі змістом статті та постановою ВС/КЦС можна ознайомитись за  посиланням 

https://zib.com.ua/ua/136072-vs_poyasniv_hto_mozhe_provoditi_pocherkoznavchu_ekspertizu.html?fbclid=IwAR3RgRjXcB8VHYU_sSK5cZ1zUgebajMsFapPwZKH78U9iAJOWLuNGM5uQx

on Facebook

Вас есть вопросы, запишитесь на консультацию