49000, г. Днепр, ул. Староказацкая, 30, офис 2

Последние новости:

Большая палата: Разграничение договора факторинга от договора уступки. Недействительность договора уступки права требования (ВС, справа № 909/968/16, від 11 вересня 2018 р.)

Большая палата: Разграничение договора факторинга от договора уступки. Недействительность договора уступки права требования (ВС, справа № 909/968/16, від 11 вересня 2018 р.)

ВС/КЦС: Належне виконання умов договору довічного утримання протягом певного періоду є підставою для залишення за ним частини майна, що є об'єктом договору (ВС/КЦС № 209/2643/16-ц від 24.10.2018)

ЦС вказав, що відповідно до частини другої статті 756 ЦК України у разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором.

ВС/КЦС: Автомобіль придбаний у шлюбі навіть і за кредитні кошти є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу (№ 35/9895/15-ц від 06.02.2018)

В обґрунтування своєї позиці ВС зауважив, що до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Нормами ч. 2 ст. 60 СК України визначено, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя незалежно від того яким чином виконувались кредитні зобов'язання за договором укладеним в інтересах сім'ї.

Для виселення особи, яка проживала у житловому приміщенні на підставі договору оренди, слід подавати позов обґрунтовуючи положеннями цивільного, а не житлового законодавства (ВСУ від 22 червня 2017 року № 6-2010цс16)

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВСУ у справі за № 6-2010цс16: Відповідно до частини першої статті 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Частиною третьою статті 116 ЖК України передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов’язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі. Крім того, при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства. Главами 25, 26 ЦК Української РСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, визначено правове регулювання договорів майнового найму і найму жилого приміщення. Якщо особа проживає у жилому приміщенні на підставі цивільно-правового договору, строк якого закінчився, то власник такого приміщення має право звернутися до суду за захистом своїх прав на підставі положень цивільного законодавства.

Якщо не встановлено, що кошти використані в інтересах сім’ї, у другого з подружжя не виникає солідарного обов’язку щодо їх повернення. Такий висновок зробив ВС в постанові №639/7335/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Якщо не встановлено, що кошти використані в інтересах сім’ї, у другого з подружжя не виникає солідарного обов’язку щодо їх повернення. Такий висновок зробив ВС в постанові №639/7335/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

ВС/КЦС: Лише компенсація: відчужене без письмової згоди одного з подружжя спільне майно іншим з подружжя не витребовується у добросовісного набувача (ВС/КЦС у справі № 755/20923/14-ц від 03 травня 2018р.)

Gри розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна. Отже, за відсутності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї май

ВС/КАС: Наказ ДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки скасовується судом, якщо платник податку не був повідомлений про проведення такої перевірки належним чином (ВС/КАС від 02 травня 2018 р. у справі №804/3006/17)

Суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції. ВС показово підкреслив, що ДПІ НЕ надано докази «щодо належного та вчасного надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.»

Велика палата ВС: Позов про скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно слід розглядати за правилами цивільного судочинства (Велика палата ВС від 17 квітня 2018 р. у справі № 815/6956/15)

Велика палата ВС: Позов про скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно слід розглядати за правилами цивільного судочинства (Велика палата ВС від 17 квітня 2018 р. у справі № 815/6956/15)

ВП/ВС: Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення

елика Палата ВС підкреслює, що пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується за кожен день прострочення, а у ст. 196 СК України не встановлено жодних обмежень періоду нарахування такої пені.

Складний фінансовий стан відповідача підтверджений копіями судових рішень з ЄДРСР є достатньою підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову (ВГСУ у справі №№ 910/22285/14)

Складний фінансовий стан відповідача підтверджений копіями судових рішень з ЄДРСР є достатньою підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову (ВГСУ у справі №№ 910/22285/14)

ВС/КЦС: Відсутність посилання на інше житлове приміщення куди має бути вселений боржник при виселенні особи з іпотечного майна є підставою для залишення позову без задоволення (ВС/КЦС № 303/1590/15-ц від 06.03.2018)

Касаційний цивільний суд, переглядаючи справу, скасовуючи рішенням нижчестоящих судів та відмовляючи у задоволенні позову вказав, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так й статті 109 ЖК Української РСР. Таким чином, особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому, відповідно до положень частини другої статті 109 ЖК Української РСР постійне житло має бути визначено в рішенні суду. Під час виселення в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту та забезпеченого іпотекою цього житла, незазначення позивачем іншого постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

ВС/КЦС: Умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є БЕЗСПІРНІСТЬ наявності боргу та його розміру (№ 310/9293/15ц від 23.01.2018)

Суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

ВС/КЦС: Кредитний договір припиняє свою дію з дати направлення боржнику вимоги про дострокове погашення всієї суми боргу, тому вимоги про стягнення процентів після цієї дати задоволенню не підлягають (ВС/КЦС від 14.02.2018р., №564/2199/15-ц)

ВС підкреслив, що згідно ст. 611 ЦК України після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Тобто, визначений термін повернення кредиту частинами до 2022 року, був правомірно змінений кредитором на повернення всією сумою в термін 30 днів з моменту отримання вимоги. Водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави для стягнення відсотків після дати направлення вимоги про дострокове припинення кредиту. ВС також зазначив, що у кредитора відсутнє право стягувати з боржника інфляційні втрати. Є лише право стягувати 3% річних, які передбачені ст. 625 ЦК України.

ВС/КЦС: Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником (ВС/КЦС,№ 175/4741/16-ц,29.03.18)

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

ВС/КАС: Неустойка (штраф, пеня) нарахована за анульованою кредитною заборгованістю НЕ є додатковим благом та не підлягає оподаткуванню (ВС/КАС № 826/2226/15 від 13.03.2018)

Виходячи з аналізу норм пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума анульованого податкового боргу включає як основну суму кредиту, так і нараховані проценти за користування кредитом, які є невід'ємною частиною кредитного договору та суми за кредитним договором, та які підлягають обов'язковій сплаті боржником відповідно до умов кредитного договору, оскільки йдеться про борг в цілому, тобто про загальну суму фінансових зобов'язань, що підлягають погашенню боржником, незалежно від підстави їх виникнення. Проте, сукупність норм ч.ч. 2, 3 ст. 549, ст. 509, ч. 1 ст. 546, ст. 605 ЦК України дає підстави стверджувати, що нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.

ВС/КЦС: Одностороннє зобов'язання особи відповідати за невиконання або неналежне виконання боржника не може бути визнано підставою виникнення правовідносин поруки (справа № 128/4543/15-ц, 14.02.18)

Єдиною підставою виникнення поруки є саме договір. Одностороннє зобов'язання особи відповідати за невиконання або неналежне виконання боржника не може бути визнано підставою виникнення правовідносин поруки. Значення поруки не можуть мати листи, характеристики, рекомендації, розписки та інші документи.

Виконавець перед тим як продати з торгів квартиру боржника - чоловіка повинен перевірити чи не перебуває ця квартира у спільній сумісній власності із жінкою боржника! (ВССУ від 29 листопада 2017р. у справі № 489/4802/15-ц)

Суд підкреслив, що сам по собі факт реєстрації квартири на боржника, ще не означає, що ця квартира належить лише боржнику – чоловіку, а не і іншій особі на праві спільної сумісної власності. Виявляється, що виконавець повинен якимось чином це перевіряти, і при встановленні таких обставин на підставі ч. 6 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» (попередня редакція, зараз не діє) звертатися до суду із поданням про визначення розміру частки боржник у квартирі. І тільки така частка, а не уся квартира потім може бути продана з торгів. Звісно, якщо ця частка кому-небудь знадобиться. При цьому суд проігнорував той факт, що жінка боржника весь час знала про борги чоловіка, при виконавче провадження, проте не втручалася у процес і не заявляла виконавцю про свої права на спірну квартиру.

ВС/КЦС: Виселення особи з гуртожитку, яким вона тривалий час користувалась, є невиправданим втручанням у її право на повагу до житла (№ 521/10070/14ц від 23.01.2018)

Тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.

ВСУ: Чоловік та дружина відповідають за борги одного з подружжя навіть за умови необізнаності щодо укладення такого правочину (№ 6-2830цс16 від 22.11.2017)

ВСУ погодився із рішеннями апеляційного та касаційного судів і зазначив, що відповідно до положень ч. 4 ст.. 65 СК України договір позики, який укладено одним з подружжя створює обов’язок для іншого з подружжя, оскільки кошти, отримані за вказаним договором, використані в інтересах сім’ї, а саме на купівлю та утримання жилого будинку, який є об’єктом права власності в рівних частинах за кожним з подружжя, що було встановлено рішенням суду про поділ майна подружжя, а саме будинку. На думку Верховного Суду України визначальним при визначенні солідарного зобов'язання є саме використанння коштів в інтересах сім'ї, а не надання згоди чоловіка або дружини на укладання такого договор

ВССУ: Попри те що, що розмір орендної плати є істотною умовою оренди землі, відсутність відповідного пункту в договорі НЕ є підставою для визнання його недійсним (ВССУ у справі № 618/588/16-ц від 02 листопада 2017р.)

В даному випадку договорі оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6, 37 га був укладений без зазначення розміру орендної плати строком на 10 років, і орендодавець – нащадок працівника колгоспу звернувся із позовом про визнання такого договору недійсним та про повернення з\д власнику. В договорі оренди зелі також не був вказаний розмір податку за користування земельною ділянкою. Суд першої інстанції задовільнив позов, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, суд касаційної інстанції залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін. Згідно такого підходу для визнання договору недійсним (при цьому очевидно будь-якого) недостатньо лише фактичне недотримання сторонами ст. 638 ЦК України –«укладання договору», а необхідно суду встановити, що невизначення сторонами істотної умови в договорі після його укладення порушує права позивача. В даному випадку позивач начебто не довів, що відсутність орендної плати в договорі порушує його права, а захисту судом підлягає лише порушене право. Суд підкреслив, що позивач отримує орендну плати два роки хоча і невстановленого розміру. Позовні вимоги не уточнювалися, отже за думкою суду позивач сам винен, що неправильно подав позов…

ВСУ: Підписання господарського договору особою, яка не мала на те повноважень тягне за собою визнання його недійсним (№ 3-666гс17 від 13.09.2017)

Обґрунтовуючи свої рішення суди вказали, що оспорюваний договір від імені продавця підписала представник, яка діяла на підставі довіреності, виданої їй директором позивача. За змістом ст. 238 ЦК представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє, тому керівник підприємства не міг надати такі повноваження представнику, оскільки сам не мав достатнього обсягу повноважень на вчинення (підписання) Договору від імені товариства. Окрім того, незважаючи на те, що договір виконано у повному обсязі, не можна вважати правочин схваленим особою, від імені якої його укладено, якщо дії, що свідчать про прийняття його до виконання, вчинено особою, яка і підписала спірну угоду без належних повноважень. Доказів вчинення органами управління позивача будь-яких дій, які б свідчили про схвалення ними спірного правочину, матеріали справи не містять.

Розписка є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови, а також засвідчуючи отримання певної грошової суми. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №309/3458/14-ц,

Розписка є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови, а також засвідчуючи отримання певної грошової суми. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №309/3458/14-ц,.

ВССУ: Умови задоволення позову про виділ у натурі частки із нерухомості, яка перебуває у спільній частковій власності на підставі ст. 364 ЦК України (ВССУ від 06 грудня 2017р. у справі № 347/331/15-ц)

Слід підкреслити, що дуже часто при наявності технічної можливості для поділу, внаслідок фактичного поділу на підставі експертного висновку ідеальні частки співвласників змінюються. Тому, суду при обранні варіанту поділу необхідно також обґрунтувати доцільність зміни ідеальних часток, яка б не порушувала права кожного із співвласників. Питання необґрунтованої зміни ідеальних часток співвласників, зокрема відсутності відповідної грошової компенсації тому з співвласників частка якого в результаті поділу зменшилася, може бути предметом апеляційного та касаційного розгляду.

Якщо ФОП припинено після порушення справи у господарському суді, то провадження у такій справі НЕ припиняється, а борг стягується з фізичної особи за правилами господарського судочинства (ВСУ від 9 серпня 2017р. у справі № 3-788гс17)

ВСУ роз''яснив, що «у разі коли відповідна зміна статусу боржника відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, – припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду». Окрім цього ВСУ підкреслив, що у випадку припинення ФОП, її господарські зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, оскільки безпосередньо сама фізична особа не зникає і згідно ст. 52 ЦК України відповідає усім своїм майно за такими зобов’язаннями на загальних підставах.

Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних, особисті кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №1512/17004/2012, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних, особисті кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №1512/17004/2012, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Одночасне застосування штрафу й пені за порушення строків виконання грошових зобов’язань свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №347/1910/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Одночасне застосування штрафу й пені за порушення строків виконання грошових зобов’язань свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №347/1910/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

ВСУ: Чоловік та дружина відповідають за борги одного з подружжя навіть за умови необізнаності щодо укладення такого правочину (№ 6-2830цс16 від 22.11.2017)

ВСУ зазначив, що відповідно до положень ч. 4 ст.. 65 СК України договір позики, який укладено одним з подружжя створює обов’язок для іншого з подружжя, оскільки кошти, отримані за вказаним договором, використані в інтересах сім’ї, а саме на купівлю та утримання жилого будинку, який є об’єктом права власності в рівних частинах за кожним з подружжя, що було встановлено рішенням суду про поділ майна подружжя, а саме будинку. На думку Верховного Суду України визначальним при визначенні солідарного зобов'язання є саме використанння коштів в інтересах сім'ї, а не надання згоди чоловіка або дружини на укладання такого договору.

ВСУ: Особа, яка не є власником майна, але має права розпоряджатись ним МАЄ право на відшкодування шкоди завданої цьому майну (№ 6-1365цс17 від 11.10.2017)

Правовий висновок ВСУ у справі № 6-1365цс17: Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб’єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного). Позивач дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила (водія, що спричинив ДТП), у грудні 2012 року, тобто в день скоєння ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль, право користування яким мав позивач, і йому завдано шкоди, і саме із цього часу у позивача виникло право вимоги до безпосереднього заподіювача шкоди. До суду за захистом свого порушеного права позивач звернувся у лютому 2016 року – зі спливом позовної давності.

ВСУ: У разі істотного збільшення вартості майна чоловіка або дружини останнє може бути визнано спільною сумісною власністю подружжя (№ 6-1447цс17 від 08.11.2017)

Визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.

ВССУ: Отримання власником земельної ділянки грошей від орендаря в якості плати не може свідчити про схвалення ним цього оспореного договору (ВССУ у справі № 395/466/15-ц, 14.12.16)

Фабула судового акта: Посилаючись на те, що власник земельної ділянки не підписував договір оренди цієї ділянки , тобто волевиявлення на укладення договору не виявляв і цим договором порушені його майнові права, які підлягають поновленню, прокурор просив визнати цей договір недійсним та скасувати його державну реєстрацію, зобов'язати орендаря звільнити та повернути власнику цю земельну ділянку. Рішенням районного суду в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що власник схвалив оспорюваний договір оренди, оскільки приймав від відповідача орендну плату. Рішенням апеляційного суду це судове рішення було скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову, з чим погодився і касаційний суд. Суд ви визнав недійсним вказаний договір оренди земельної ділянки та скасував його державну реєстрацію, а також зобов'язав орендаря звільнити і повернути шляхом складання акту прийому-передачі земельну ділянку. Цю судову справу не можна назвати унікальною, якби не висновок апеляційного та касаційного судів про те, що отримання власником земельної ділянки грошей від орендаря в якості компенсацій за її використання не може свідчити про схвалення власником вказаного договору оренди. Нажаль, аргументів на користь саме такого висновку суди не навели, але послались на наступні приписи чинного законодавства: - згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. - відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим лише у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

ВСУ: До нового власника об’єкта нерухомості переходить і обов’язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно, незалежно від внесення змін до договору оренди, або підписання нового (справа № 21-3078а16, 12.09.17)

ВСУ зазначив, що у розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов’язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 8 червня 2016 року (справа № 21-804а16).

Висновок ВСУ щодо розподілу витрат при ДТП

Страховик винної у ДТП особи відшкодовує витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом, в межах сум, зазначених у полісі, а різницю — особа, яка завдала збитків. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №914/1319/16, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Для виселення особи, яка проживала у житловому приміщенні на підставі договору оренди, слід подавати позов обґрунтовуючи положеннями цивільного, а не житлового законодавства (ВСУ від 22 червня 2017 року № 6-2010цс16)

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВСУ у справі за № 6-2010цс16: Відповідно до частини першої статті 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Частиною третьою статті 116 ЖК України передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов’язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі. Крім того, при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства. Главами 25, 26 ЦК Української РСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, визначено правове регулювання договорів майнового найму і найму жилого приміщення. Якщо особа проживає у жилому приміщенні на підставі цивільно-правового договору, строк якого закінчився, то власник такого приміщення має право звернутися до суду за захистом своїх прав на підставі положень цивільного законодавства.

ВГСУ: Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу неможливо встановити, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал (Справа № 914/4612/14, 18.10.17)

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

ВСУ висловився про поділ майна під арештом

Право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в розгляді справи, проте ухвалене рішення завдає їм шкоди, що виявляється в несприятливих для них наслідках. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №686/15607/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

ВССУ: При визнанні права постійного проживання особи у квартирі/будинку суд НЕ може закріплювати за нею конкретну кімнату; це право власника відповідно до ст. 405 ЦК України (ВССУ у справі № 405/344/15-ц від 27 вересня 2017р.)

Суд касаційної інстанції підкреслив, що відповідно до ст. 405 ЦК України – «право членів сім’ї власника житла на користування цим житлом» житлові приміщення, які члени сім’ї власника мають право займати визначаються самим власником, а не судом.

Застосування строку позовної давності при стягненні 3% річних та інфляційних витрат

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Підсумовуючи викладене в постанові Верховного Суду України, вимоги про стягнення грошових коштів передбачених ст. 625 ЦК України не є додатковими вимогами, в розумінні ст. 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу строку позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення строку позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливо до моменту фактичного виконання зобов’язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Надання судом додаткового строку для прийняття спадщини за заявою спадкоємця (ВСУ у справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017 р.)

Необхідно у суді доказати, що спадкоємець не знав про те, що йому щось належить від спадкодавця. Тобто, що нотаріус проявив халатність, і не повідомив належним способом про відкриття справи про спадщину за заявою інших спадкоємців і лише з цієї причини був порушений 6-місячний строк для прийняття спадщини. Відповідну позицію висловив Верховний суд України у справі № 6-1320цс17.

ВССУ: Отримання власником земельної ділянки грошей від орендаря в якості плати не може свідчити про схвалення ним цього оспореного договору (ВССУ у справі № 395/466/15-ц, 14.12.16)

Суд ви визнав недійсним вказаний договір оренди земельної ділянки та скасував його державну реєстрацію, а також зобов'язав орендаря звільнити і повернути шляхом складання акту прийому-передачі земельну ділянку. Отримання власником земельної ділянки грошей від орендаря в якості компенсацій за її використання не може свідчити про схвалення власником вказаного договору оренди.

ВССУ: Наймач НЕ втрачає право на користування жилим приміщенням, якщо існує поважна причина його відсутності більше шести місяців у цьому приміщенні (ВССУ від 13 вересня 2017р. у справі № 521/4123/16-ц)

Фабула судового акту: Приклад застосування судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій статті 71 ЖК України, яка передбачає право збереження наймача на користуванням жилим приміщенням у випадку його відсутності протягом шести місяців. Згідно частини 2, ст. 71 ЖК України суд може подовжити встановлений законом шестимісячний строк, у випадку наявності у наймача поважної причини невикористання жилого приміщенням. В даній справі орган місцевого самоврядування намагався виселити сім’ю із декількома неповнолітніми, яка була зареєстрована але не проживала у комунальному житловому приміщенні більше шести місяців. Причиною невикористання жилого приміщення, яку суд визнав поважною, була невідповідність квартири з 1989 року санітарним нормам, що ставить під загрозу життя осіб, які б в ній проживали. Настирливий орган місцевого самоврядування замість того, щоб провести ремонт у комунальній квартирі, оскаржував рішення суду у апеляційному та касаційному порядку, проте у підсумку залишився ні з чим.

ВССУ: несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними. (справа № 682/1783/16-ц, 03.07.17)

Установивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. Отже, позивач фактично був змушений сплачувати за послуги, що супроводжували кредит, а така умова договору не відповідає вимогам справедливості та суперечить ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

ВССУ: Втрата громадянином паспорту і "ідентифікаційного номеру", що використані шахраєм для отримання кредиту, потягнули дворічну судову тяганину. Договір визнано недійсним. (справа № 396/1878/15-ц, 30.08.17)

Cуди, визначившись належним чином з характером спірних правовідносин, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності (висновок судової почеркознавчої експертизи, довідки про відсутність в нього автомобіля, на придбання якого, нібито, був отриманий кредит, документи, що підтверджують подання ним заяви про втрату паспорту, тощо), дійшли до обґрунтованого висновку, що відповідно до ч.3 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України ці факти і обставини є підставою для визнання договору недійсним.

Орендар земельної ділянки в будь-якому випадку повинен сплачувати орендну плату у розмірі НЕ нижчим ніж встановлений ПК України навіть, якщо договір оренди землі і передбачає менший розмір (ВСУ від 14 березня 2017р. у справі № 21-2246а16)

Відповідно до ст. 5 ВСУ посилається на принцип пріоритетності норм ПК України у питаннях оподаткування над іншими законами, тому фіскальні органи мають право перевіряти договори оренди землі державної або комунальної власності на предмет відповідності розмірів орендної плати вимогам ПК України. У випадку встановлення під час перевірки порушення норм ПК України, зокрема не приведення раніше укладених договорів до вимог діючого податкового законодавства, фіскальні органи правомірно донараховують орендарям зобов’язання із сплати орендної плати та штрафні санкції.

ВСУ: Договір «раптового» дарування майна боржника у виконавчому провадженні може бути визнаний судом фіктивним та як наслідок недійсним за позовом кредитора (ВСУ від 9 серпня 2017р. у справі № 6-2690цс16)

Кредитор звернувся із позовом про визнання договору дарування нерухомості недійсним у зв’язку з його фіктивністю на підставі ст. 234 ЦК України. Тобто у зв’язку з тим, що сторони укладаючи такий договір насправді приховали його справжню мету – ухилитись від стягнення боргів дарувальника кредитором за рахунок нерухомості. Суд першої, апеляційної, касаційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, ВСУ скасував такі судові акти і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ВСУ: Якщо ФОП припинено після порушення справи у господарському суді, то провадження у такій справі НЕ припиняється, а борг стягується з фізичної особи за правилами господарського судочинства (ВСУ від 9 серпня 2017р. у справі № 3-788гс17)

ВСУ роз''яснив, що «у разі коли відповідна зміна статусу боржника відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, – припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду». Окрім цього ВСУ підкреслив, що у випадку припинення ФОП, її господарські зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, оскільки безпосередньо сама фізична особа не зникає і згідно ст. 52 ЦК України відповідає усім своїм майно за такими зобов’язаннями на загальних підставах.

ВССУ: Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не вважається договором дарування і може бути визнаний судом недійсним (Справа № 372/5059/15-ц, 12.06.17)

У правовій позиції ВСУ, сформований у справі № 6-1364цс15, прямо зазначено, що договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не вважається договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.

Умовою приватизації житла є письмова згода повнолітніх членів сім'ї, а також батьків неповнолітньої дитини, що мешкає в квартирі. За відсутності такої згоди приватизація визнається недійсною (ВССУ, справа № 752/12075/15-ц, 22.03.17)

За неповнолітніх членів сім'ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновителі). Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

ВГСУ: Відповідальність за відшкодування збитків, завданих пошкодженням автомобіля в результаті ДТП внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинні нести органи місцевого самоврядування (справа № 926/878/15, 15.03.17)

Суди дійшли висновків про те, що обов'язок по забезпеченню безпечних умов руху транспортних засобів дорогами міст (селищ, сіл), утримання вулиць і доріг міст (селищ, сіл) покладений виключно на органи місцевого самоврядування, у зв'язку з чим відповідальність за відшкодування збитків, завданих позивачу пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинен нести саме відповідач, який будучи повідомленим про аварію на підземних комунікаціях, не забезпечив невідкладно разом зі спеціалізованими службами організацію безпечного дорожнього руху шляхом позначення їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями.

ВСУ: Позов поданий із процесуальними порушеннями і повернутий судом без розгляду не перериває перебігу позовної давності (ВСУ у справі № 6-1763цс16 від 24 травня 2017р.)

ВСУ однозначно підкреслює, що якщо особа неправильно подала позовну заяву, і є ухвала про її повернення без розгляду або подала цю заяву з недодержанням правил підсудності, то варіантів щодо строку давності немає. В такому випадку цей строк не переривається, не зупиняється та не поновлюється, оскільки неправильне подання позовної заяви не є поважною причиною.

ВСУ: Підписання цивільно-правової угоди від імені родича, який схвалював цю угоду, але без належного оформлених повноважень підписанта, тягне за собою ії недійсність і не може вважатись перевищенням повноважень (Справа № 6-2612цс15, 25.05.16)

ВСУ, задовольняючи позов і залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, виходив з того, що донька померлої, підписуючи додаткову угоду до договору оренди землі від імені матері, не мала на те жодних повноважень, а тому така додаткова угода є недійсною, а земельна ділянка на підставі положень статті 216 ЦК України підлягає поверненню позивачу.

ВСУ: Рівності прав між батьками щодо дитини не існує. Незважаючи на однозначне бажання дитини залишитись з батьком суд визначив її місце проживання з матір’ю (ВСУ від 12 липня 2017р. у справі № 6-564цс17)

Справа серед іншого про спір між батьком та матір’ю про визначення місце проживання дитини, якої виповнилося 10 років. Стартові позиції батьків рівні: у обох є житло, робота, соціальний статус, відсутні шкідливі звички, інші діти. Суд першої інстанції врахував думку дитини та залишив дитину із батьком. Суд апеляційної інстанції скасував це рішення і віддав дитину матері. Врахувавши думку дитини суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції та визначив місця проживання дитини разом із батьком. Проте, ВСУ скасував рішення ВССУ і направив справу на новий розгляд до ВССУ. ВСУ підкреслив, що відповідно до положень Декларації та Конвенції про права дитини заборонено малолітню дитину віком до 14 років розлучати з матір’ю (тільки у виняткових випадках). Тому віддаючи дитину батькові суд повинен обґрунтувати у рішенні, чому бажання дитини залишитися із батьком не суперечить правам та інтересам цієї дитини, і чому думці дитини надається перевага над іншими доказами у справі.

ВСУ: При визнанні виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд повинен встановити сам факт існування та розмір безспірної заборгованості, а не лише формально перевірити поданий кредитором пакет документів (ВСУ, 05.06. 2017р. № 6-887цс17)

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

ВССУ: З припиненням права власності особи на житлове приміщення втрачається й право користування цим жилим приміщенням у членів його сім'ї (справа № 661/4901/15-ц, 22.12.16)

Погоджуюсь з цим рішення, колегія суддів ВССУ опиралась на норму ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Після переходу права власності на квартиру припинилося і право користування квартирою відповідача.

ВССУ: Припинення сімейних відносин з власником успадкованого ним будинку не позбавляє колишнього з подружжя права користування приміщенням, яке останній отримав за життя та згодою спадкодавця – колишнього власника будинку (№ 308/3040/15-ц, 21.06.17)

Відповідачі були зареєстровані у будинку з 2007 року та проживали в ньому як члени сім'ї позивача, з яким один з відповідачів перебував у зареєстрованому шлюбі до 2013 року, а тому припинення її сімейних відносин з власником будинку не позбавляє права користування займаним приміщенням

ВССУ: Укладення батьками правочинів предметом яких є житлові приміщення, яким користуються малолітні або неповнолітні діти, без попередньої згоди органу опіки та піклування є підставою для визнання їх недійсними (ВССУ, справа б/н, 14.07.17)

У справі, яка переглядається, суди, встановивши, що на час укладення іпотечного договору, у будинку, який є предметом цього договору, проживали малолітні діти, передача нерухомості в іпотеку відбулася всупереч вимогам статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» без передньої згоди органу опіки та піклування, спірний договір іпотеки не відповідає вимогам статті 203 ЦК України, дійшли обґрунтованого висновку про визнання такого договору недійсним на підставі статті 215 ЦК України, як такий, що порушує майнові права малолітніх дітей.

ВСУ: Якщо введено тимчасову адміністрацію, то стягнути кошти (депозит) з банку в загальному порядку НЕМОЖЛИВО: лише за процедурою ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (ВСУ у справі № 6-1809цс16 від 7 червня 2017р.)

Суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення про відмову в позові, з висновком якого погодився суд касаційної інстанції, правильно виходив з того, що з 03 березня 2015 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку. На момент ухвалення рішення судом першої інстанції (07 жовтня 2015 року) у банк вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

ВСУ: Якщо договором поруки передбачений строк її дії «до повного припинення зобов’язань боржника», то строк «чинності поруки» все одно складає шість місяців з моменту обов’язку боржника виконати основне зобов’язання (ВСУ, 14.06.2017р., № 6-1009цс17)

ВСУ розтлумачує поняття «строк чинності поруки», зокрема для грошового зобов’язання, яке повинно повертатись боржником частинами протягом визначеного кредитним договором строку. Так, кредитор у випадку порушення боржником умов кредитного договору має право пред’явити вимогу до поручителя протягом шести місяців з моменту виникнення у боржника обов’язку сплатити черговий/періодичний платіж. Якщо, такої вимоги кредитором не пред’явлено, то припиняється порука лише до несплаченої боржником частини грошового зобов’язання, а не іншої частини зобов’язання, яка залишилась до сплати.

ВССУ: За наявності у спадкоємця позикодавця оригіналу боргової розписки, і відсутності належних доказів повернення боргу, стягнення з відповідачів боргу на користь цього спадкоємця є обґрунтованим (Справа № 761/22776/15-ц, 12.06.17)

Встановивши, що у спадкоємця позикодавця наявний оригінал боргової розписки, а відповідачами не доведено факту повернення боргу, як спадкоємцю, так і спадкодавцю за час його життя, а також не спростовано тих обставин, що позивач набув права вимоги за борговою розпискою, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача боргу за договором позики у заявленому останнім у позові розмірі.

ВГСУ: Припинення строку дії договору підряду не припиняє зобов’язання підрядника. Суд задовільнив вимогу «виконати підрядні роботи щодо проведення капітального ремонту приміщення» (ВГСУ від 24.01.17р. у справі № 910/11087/15)

Тому, припинення строку договору не свідчить ані про припинення договору, ані про припинення зобов'язань за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов'язку в натурі, Кредитор має право вимагати виконання обов'язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов'язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у договорі (аналогічна позиція викладена в листі Верховного Суду України від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст.16 Цивільного кодексу України").

ВГСУ: Без введення в експлуатацію майно не є нерухомістю, тому суд не може визнати право власності на об’єкт незавершеного будівництва в порядку, передбаченому ст. 331 ЦК України (ВГСУ від 15 березня 2017р. у справі №909/935/15)

Без введення в експлуатацію майно не є нерухомістю, тому суд не може визнати право власності на об’єкт незавершеного будівництва в порядку, передбаченому ст. 331 ЦК України

Приватизована громадянином під час шлюбу земельна ділянка є його власністю і не відноситься до спільної сумісної власності подружжя (Постанова ВСУ у справі № 6-2710цс15 від 16 грудня 2015р.)

Відповідно до положень статей 6, 17 ЗК України 1992 року, Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15 «Про приватизацію земельних ділянок», Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадян (затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10) і ст. 22 КпШС України, які були чинними на час приватизації ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку у земельному фонді.

Регрес або право зворотної вимоги є завжди у особи яка відшкодувала потерпілому шкоду за винуватця ДТП (ВСУ від 16 листопада 2016р. № 6-2188цс16)

МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність

ВСУ: Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ВСУ, справа № 825/1287/15-а, 15.11.16)

ВСУ дійшов висновку, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам цього Закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Платіж за валютним кредитом або інше валютне зобов’язання сплачується боржником у гривнях по курсу встановленому на день платежу, якщо інше не передбачено договором (ВСУ від 8 лютого 2017р. у справі № 6-1905цс16)

Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

ВСУ: Майно набуте за договором довічного утримання є спільною сумісною власністю подружжя, якщо набувач не доведе, що таке майно набувалось не в інтересах сім’ї, хоча і за спільні сімейні кошти (ВСУ від 24 травня 2017р., № 6-843цс17)

Для врегулювання спорів, які виникають із майнових відносин між подружжям, у тому числі колишнім, підлягають застосуванню передусім норми Сімейного кодексу України. За загальним правилом застосування презумпції згідно зі ст. 60 СК України майно, одержане одним із подружжя як набувачем за договором довічного утримання, що укладений під час перебування набувача в шлюбі, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов’язаний довести обставини, що її спростовують. Зокрема, за ч. 3 ст. 61 СК України – довести, що хоча майно придбавалося в період шлюбу, в тому числі з використанням коштів сімейного бюджету, проте справжньою метою укладення договору довічного утримання були не інтереси сім’ї, а власні, особисті інтереси одного з подружжя, не пов’язані із сімейними.

ВСУ: Переважне право орендаря на укладання договору найму нерухомості на новий строк припиняється лише із дотриманням орендодавцем ч.3, ст. 17 ЗУ «Про оренду держ. та комунального майна» (ВСУ від 17 травня 2017р. у справі № 3-122гс17)

ВСУ підкреслив, що сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Переважне право наймача на продовження орендних відносин може бути припинене лише за умови використання орендодавцем орендованого майна для власних потреб у майбутньому. При цьому орендодавець повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

ВСУ: При визнанні угоди недійсною (заповіту) з підстав недієздатності однієї із сторін призначення та проведення судово-психіатричної експертизи є обов'язковим (ВСУ від 13.03.2017 у справі № 6-2833цс16)

Для визначення наявності стану, в якому громадянин не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння та ін.) на момент укладення угоди, суд призначає судово-психіатричну експертизу.

Питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перешкодою для завершення судового провадження.

Питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перешкодою для завершення судового провадження (такий висновок зробив ВСУ в постанові №755/6665/15-ц).

ВСУ: При встановленні порядку користування з/д, яка перебуває у спільній частковій власності, суд на підставі будівельно-технічної експертизи забезпечує кожному із співвласників вільне користування належним йому майном (ВСУ, № 6-841цс16, 15.05.2017)

При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Комісії щомісяця за обслуговування кредиту є незаконними, якщо банк не доведе, які саме послуги надаються позичальнику за таку комісію (ВСУ від 16 листопада 2016р. у справі № 6-1746цс16)

ВСУ такій підхід не задовільнив, то він скасував ухвалу ВССУ, рішення суду апеляційної інстанції і залишив в силі рішення суду першої інстанції. Цим рішенням визнано недійсним умову договору споживчого кредитування, яка зобов’язує позичальника щомісячно сплачувати банку комісію за обслуговування кредиту з моменту його укладання.

ВСУ: Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину (ВСУ від 29.03.2017 №6-3104цс16)

Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину.

Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном після свого припинення вже як звичайна фізична особа (ВССУ, справа № 6-29575ск15 від 25.11.2015 р.)

Jднією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

ВГСУ: Якщо споживач комунальної послуги ухиляється від підпису Типового договору після отримання оферти і двох примірників, суд визнає такий договір укладеним за позовом виконавця послуги (ВГСУ від 16 травня 2017р. у справі № 910/14243/16)

Виконавцю (надавачу послуг) достатньо довести у суді, що споживач послуги отримав пропозицію та примірники типового договору, і надалі вважається, що спір існує, і споживач ухиляється від укладання типового договору. А укладення типового договору є обов’язковим для споживача, якщо він користується послугую і сторони не домовились про інші умови.

ВССУ: Майно придбане у шлюбі за запозичені кошти одним з подружжя незважаючи на іпотеку вважається об’єктом спільної власності подружжя і підлягає поділу у рівних частках (ВССУ від 15 травня 2017р. у справі № 718/585/16-ц)

ВССУ: Майно придбане у шлюбі за запозичені кошти одним з подружжя незважаючи на іпотеку вважається об’єктом спільної власності подружжя і підлягає поділу у рівних частках (ВССУ від 15 травня 2017р. у справі № 718/585/16-ц)

ВССУ: Непрацездатність спадкоємця для отримання обов’язкової частки у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України повинна бути доведена в момент відкриття спадщини (ВССУ від 26 квітня 2016р. у справі № 204/8193/2014-ц)

ВВСУ зазначив, що у спорах за позовом непрацездатного спадкодавця про визнання права власності на частину майна померлого інвалід ще необов’язково є непрацездатною особою, а факт непрацездатності особи повинен бути встановлений, а за необхідності – доведений під час відкриття спадщини. Це обов’язкова умова для правильного вирішення спору.

Здійснюючи поділ спільного майна подружжя, суди мають з’ясовувати наявність обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та внесення другим - грошової суми на депозитний рахунок суду (ВСУ, № 6-2565цс16, 18.01, 2017р.)

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Якщо жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Знайшовся заповіт, і це є підставою для надання особі судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори (ВССУ від 01 лютого 2017р. у справі № 306/27/15-ц)

Після пропуску шестимісячного строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини несподівано знайшовся заповіт, на підставі якого виникли нові спадкоємці. "Старі" спадкоємці проти конкурентів, нотаріус вже не має право приймати заяву. Суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій визнали поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини – раптове знаходження заповіту, задовільнив позов та надав новому спадкоємцю два місяці строку для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. ВССУ - на стороні того, хто знайшов заповіт.

Договір позики підписаний не позичальником, а іншою особою: неукладений, нікчемний чи недійсний?

В Аналізі окремих питань судової практики (Розділ 8) ВССУ зазначає, що суди, встановивши, що спірний договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, але експертизою підтверджено, що одна із сторін його не підписувала, мають виходити з того, що такий договір є вчиненим. Зазначене вище є підставою для визнання договору недійсним згідно зі статтями 203, 215 ЦК у зв’язку з підписанням договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутністю волевиявлення власника, якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину.

За подання апеляційної чи касаційної скарги при оскарженні постанови про адміністративне правопорушення судовий збір НЕ сплачується (ВСУ від 13 грудня 2016 р. у справі 306/17/16-а)

За подання апеляційної чи касаційної скарги при оскарженні постанови про адміністративне правопорушення судовий збір НЕ сплачується ( за правилами адміністративного судочинства).

ВСУ зроблений висновок щодо проживання малолітньої дитини з одним із батьків за межами країни

Дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України в супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків на підставі рішення суду може бути наданий на конкретний одноразовий виїзд з визначенням його початку й закінчення. Надання такого дозволу на постійне проживання малолітньої дитини без згоди та супроводу батька суперечить чинному законодавству, що визначає рівність прав та обов’язків батьків відносно виховання дитини, що може призвести до фактичного позбавлення батька дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та можливості спілкування з нею.

ВСУ висловився щодо застосування позовної давності

Факту, який доводить, що позивач не знав про порушення свого цивільного права, недостатньо. Він повинен також довести, що й не міг дізнатися про це. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №6-17цс17

У добросовісного набувача майно може бути витребувано тільки шляхом подання віндикаційного позову

ВСУ дійшов висновку, що у добросовісного набувача майно може бути витребувано тільки шляхом подання віндикаційного позову, а не за правилами реституції, тому спосіб захисту прав – визнання договору недійсним є неправильним (ВСУ від 30 листопада 2016р., № 6-2069цс16)

ВСУ висловився щодо підстав визнання кредитного договору частково недійсним

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 16 листопада розглянула справу за позовом до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання кредитного договору частково недійсним.

ВСУ висловився щодо строку позовної давності

Не тільки «не знав», а і «не міг довідатись» - обов’язкова умова для поновлення строку позовної давності для задоволення клопотання позивача

ВСУ висловився щодо відчуження майна на електронних торгах

Електронні торги із реалізації нерухомого майна не повинні проводитись, якщо звіт про оцінку цього майна, який дійсний 6 місяців, втратив чинність (ВСУ від 6 квітня 2016 р. у справі № 3-242гс16)

УРЯД ЗАТВЕРДИВ МЕХАНІЗМ ІНДЕКСАЦІЇ АЛІМЕНТІВ

16 листопада Кабінет Міністрів України своєю постановою вніс зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Депутаты поддержали президентский законопроект о защите обманутых вкладчиков

Народные депутаты на сегодняшнем заседании 285 голосами «за» поддержали за основу и в целом президентский законопроект №5390 «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно возмещения физическим лицам через систему гарантирования вкладов физических лиц ущерба, причиненного злоупотреблениями в сфере банковских и других финансовых услуг».

ВСЮ утвердил образец дисциплинарной жалобы на действия судьи

Высший совет юстиции утвердил образец жалобы относительно дисциплинарного проступка судьи (дисциплинарной жалобы), разработанной в соответствии с требованиями Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей». Об этом сообщает пресс-служба ВСЮ.

Законность ликвидации пенитенциарной службы проверяет суд: новые подробности

В Украине реформируют пенитенциарную систему. Старт реформы состоялся в начале текущего года и на сегодняшний день центральный орган Государственной пенитенциарной службы Украины расформирован.

Верховный Суд сделал вывод о реализации ипотечного имущества

Верховный Суд Украины пришел к выводу, что если по решению суда с ответчика взыскана кредитная задолженность, то суд не может изменить способ исполнения такого решения суда на обращение взыскания на предмет ипотеки, поскольку исполнение решения суда о взыскании задолженности должно производиться за счет всего имущества, принадлежащего должнику. Об этом идет речь в Постановлении Судебной палаты в гражданских делах ВСУ от 28 сентября 2016 года №6-1680цс16.

Верховный Суд сделал вывод о невозможности госисполнителем пересчитать сумму задолженности в валютном эквиваленте

Верховный Суд Украины запретил Государственной исполнительной службе пересчитывать размер взыскиваемого с человека долга в долларах или евро по текущему курсу. Об этом идет речь в Постановлении Судебной палаты в гражданских делах ВСУ от 28 сентября 2016 года №6-2159цс16.

Верховный Суд разъяснил, как взыскать проценты по депозиту до момента полного возврата средств

Верховный Суд Украины пришел к выводу, что с банка в пользу истца подлежат взысканию проценты на банковские вклады за просроченный срок до дня фактического возврата средств вкладчику на основании ч. 5 ст. 1061 Гражданского кодекса Украины (далее — ГК). Об этом идет речь в Постановлении Судебной палаты в гражданских делах ВСУ от 21 сентября 2016 года №6-544цс16.

Народні депутати вирішили змінити правила відводу судді

Правила відводу судді у цивільних, адміністративних та господарських справах можуть змінити. Передбачається, що у деяких випадках такі ініціативи розглядатиме інший законник.

Захист прав адвокатів має бути посилений через зміни до КПК

Порушення прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності з боку правоохоронних органів стало практикою. Такими порушеннями є обшуки та вилучення носіїв інформації, виклики адвокатів у якості свідків у справах їхніх клієнтів, незаконні затримання адвокатів.

Высшему совету юстиции переданы представления и материалы об избрании судей бессрочно

Верховная Рада передала Высшему совету юстиции представление и материалы об избрании судей бессрочно.

Вас есть вопросы, запишитесь на консультацию